Видалення зубів
Хірургічна стоматологія – розділ медицини, пов’язаний з оперативним втручанням у м’які та тверді тканини ротової порожнини. Кількість видів оперативних втручань та способів їхнього виконання в ротовій порожнини – досить велика. Ми ж розглянемо лише деякі з них. Наша стоматологічна клініка має все необхідне обладнання для проведення хірургічних операцій в області стоматології. Будь-яка операція, що виконується в стоматологічній клініці, незалежно від того, чи є це видалення зубів або імплантація, здійснюється дбайливо та із застосуванням анестезії.
Видалення зубів (видалення кореня зуба) –найбільш відома для пацієнтів, серед інших, хірургічна маніпуляція, здійснювана в ротовій порожнині. Суть її полягає у видаленні зуба або його частини з щелепної кістки за допомогою спеціальних, адаптованих для різних зубів та ситуацій в ротовій порожнині, інструментів.
Операція з видалення зубів здійснюється, за можливості, максимально атравматично, незалежно від складності (тобто, з мінімальним пошкодженням тканин оточення). Це є необхідним для профілактики ускладнень у період реабілітації, більш швидкого загоювання операційної рани та зменшення розміру кісткового дефекту на місці видаленого зуба. Останнє є дуже актуальним в разі подальшої імплантації, коли є важливим кожен міліметр кісткової тканини на місці видаленого зуба. І, звичайно, видалення зубів, як і будь-яка хірургічна маніпуляція проводиться під ефективним знеболюванням.
Показання до видалення зубів
- Сильне руйнування коронкової частини зуба
- Дистоповані (такі, що знаходяться не на своєму місці) зуби.
- Значний нахил зубів, висування, що заважає протезуванню та (або) травмування сусідніх м’яких тканин (є характерним для зубів «мудрості»).
- Перелом кореня зуба внаслідок травми.
- Ускладнення доступу для ефективного лікування (є характерним для зубів «мудрості»).
- Неможливість або неефективність ендодонтичного навчання (лікування кореневих каналів).
- Пародонтит важкого ступеню.
- Ортодонтичні показання
Протипоказання до видалення зубів
- серцево-судинні захворювання на стадії декомпенсації
- нещодавно (до року) перенесений інфаркт міокарда
- цукровий діабет у стадії декомпенсації
- гострі вірусні респіраторні захворювання
- стоматити та інші інфекції в ротовій порожнині
- загострення психічних захворювань.
Слід пам’ятати, що видалення зубів це ХІРУРГІЧНА операція з усіма властивими їй побічними ефектами та ускладненнями, а, враховуючи специфіку розташування операційної рани (ротова порожнини, в якій за нормою, якщо вірити деяким авторам, «мешкає» більше 350-400 різних видів мікроорганізмів, в тому числі й патогенних), процес загоювання може проходити з розвитком різних запальних процесів. Щоб зменшити ризик запалення лунки після видалення зубів, пацієнтам слід дотримуватися певних правил, рекомендованих лікарем.
Пам’ятка пацієнтові після видалення зубів
Заборонено
- постійно спльовувати та витягувати кров з лунки
- вживати гарячу їжу
- здійснювати важкі фізичні навантаження (заняття спортом)
- палити
- встромляти сторонні предмети до лунки
- самостійно знімати шви
Дозволяється
- застосовувати холод не більше 2 годин (та не постійно)
- вживати теплу, рідку їжу
- приймати знеболювальні та протизапальні препарати (за призначенням лікаря!!!)
Операції для збереження зубів
Гемісекція
Гемісекція – видалення частини зуба з коренем (наприклад, на одному з коренів знаходиться джерело хронічної інфекції, що не піддається лікуванню; власне він і має бути видалений). Це дозволяє використати другу половину зуба в якості опори для протезування. Окремий випадок гемісекції – коронорадіальна сепарація. Проводиться в разі наявності джерела запалення між коренями зуба. При цьому зуб розпилюється посередині і утворюються, так би мовити два окремі зуба, які пізніше покриваються коронками. Джерело запалення при цьому «самоліквідується».
Цистотомія
Цистотомія, цистоектомія – операція з видалення кісти повністю, або її частини, залежно від показань. Дуже часто така операція здійснюється з одномоментною резекцією верхівки кореня.
Резекція верхівки кореня
Суть операції полягає у видаленні частини кореня, що є джерелом хронічної інфекції. Це робиться у випадках неуспішності або неможливості ендодонтичного лікування кореневих каналів, за наявності кіст, гранульом та ін.